Історія готелю
Для готелю Best Western Plus Market Square Lviv, як і для всього Старого міста, характерна щільна історична забудова, зокрема збережені будівлі («кам'яниці») XV-XIX століть. Особливістю нашого готелю є його розташування в об'ємах 4 історичних будівель, що є пам'ятками архітектури, які внесені до переліку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
Зокрема, основна будівля готелю (№4 на вул. Шевській) – це пам'ятка XVIII століття, відома під назвою «Кам'яниця Дзюрджівська», яка є однією з найцінніших пам'яток історико-культурної спадщини міста. Назва будинку пов'язана з одним із його історичних господарів – Дзюрджі (Георгієм, Дьордєм, Єжи) Боїмом – львівським бургомістром та секретарем короля Стефана Баторія наприкінці XVI століття.
Дзюрджі Боїм / джерело Вікіпедія
Боїми – знатний угорський рід, представники якого прославилися в історії Львова та Європи. У 1576 році Дзюрджі Боїм вперше опинився у Львові, як придворний польського короля Стефана Баторія, а після його коронації став довіреною особою і секретарем правителя. Дзюрджі зробив хорошу кар'єру при новому монарху, однак через кілька років залишив службу при королі і оселився у Львові. Дуже скоро Дзюрджі Боїм став одним із найбагатших жителів міста. Він був купцем і торгував вином та сукном, а також займався лихварством. Ставши за кілька років своїм у колі «перших сімей» Львова, він кілька разів обирався в магістрат, і навіть став бургомістром. Дзюрджі Боїм залишив Львову ще одну унікальну реліквію – Каплицю Боїмів, побудовану у 1610 році як усипальницю роду.
Павло-Юрій Боїм / джерело Вікіпедія
Павло-Юрій Боїм – єдиний син засновника роду – зробив кар'єру вченого, був доктором філософії і медицини, також придворним лікарем Сигізмунда III Вази. Початкову освіту він здобув удома, а потім вчився у Падуанському університеті, де здобув ступінь доктора філософії і став юристом відділення мистецтв. До Львова повернувся вже у 1613 році, де незабаром став радником міського магістрату, а пізніше – війтом (головою суду). У Павла-Юрія було дев'ятеро дітей (три дочки і шість синів), однак рід продовжився лише по лінії передостаннього з синів – Миколи Боїма.
Міхал Боїм / джерело Вікіпедія
Найбільше серед синів Павла-Юрія Боїма прославився його другий син Міхал (Михайло) Боїм – мандрівник, медик, ботанік, географ, дипломат і місіонер. Він повторив шлях Марко Поло, яким дуже захоплювався ще з дитинства. Завдяки Міхалу ми вимірюємо пульс у хворих, він же став фактично першим європейцем, що відкрив для Європи Китай. Міхал Боїм науковою мовою свого часу описав флору, фауну, звичаї Піднебесної імперії, дав нарис її історії та політики, фактично ставши першим європейським синологом – фахівцем по Китаю. Мало того – він охрестив китайського імператора, що є єдиним випадком в історії. Заслуги Міхала перед європейськими географією, зоологією і ботанікою незаперечні: він першим точно визначив, що Корея є півостровом, першим склав атлас внутрішніх районів Китаю, позначив на своїх картах Велику Китайську стіну. Його найвідомішою працею є Flora Sinensis («Флора Китаю»), що вийшла друком у Відні в 1656 році. Це був перший в Європі опис екосистеми Далекого Сходу. В іншій праці, що належить перу Боїма, – Specimen medicinae Sinicae («Лікарські рослини Китаю») – він, окрім лікарських рослин, описав китайську медицину, різні методи лікування та діагностики, наприклад, акупунктуру і вимірювання пульсу.
Більш детально ознайомитися з життєвим шляхом Міхала Боїма можна в документальному фільмі EX VOTO.
На жаль, вже в четвертому поколінні рід Боїмів перервався, на дітях Миколи Боїма – брата Міхала. Жоден із трьох синів Миколи не залишив потомства.
Щодо самої «Кам'яниці Дзюрджівської» (головної будівлі готелю Best Western Plus Market Square Lviv), то від первісної споруди до наших днів збереглися лише підвальні приміщення (так звані «пивниці»), які можна побачити, відвідавши «Ресторацію Боїмів». Вони дають уявлення про особливості середньовічного планування будинку.
У ІІ половині XVIII століття будівля була практично заново перебудована, хоча й ґрунтувалася на будівельних конструкціях її підземної частини.
Історична забудова Старого міста вплинула на те, що кожна «кам’яниця» готелю має власну конфігурацію, висоту стель, планування приміщень, ін. При цьому будівлі не можна було перебудовувати, змінювати їх планування, оскільки використання пам'яток архітектури здійснюється відповідно до правил, введених органами охорони культурної спадщини.
Тому всі архітектурно-планувальні рішення розроблялись так, щоб зберегти існуючу просторову композицію «кам’яниць» (кількість поверхів, стіни, планування), залишити недоторканими автентичні елементи оздоблення, в даному випадку фасади, дерев'яні сходи, віконні та дверні прорізи, кладку цегляних склепінь у підвалі, ін.
Використані джерела для історичної довідки про рід Боїмів: